The Economist: Росія втрачає Україну через власні зарозумілість та грубість

На конференції у Ялті Америку представляли десятки високопосадовців, тоді як Росія не спромоглася відрядити навіть свого посла. Про це пише The Economist.

Видання відзначає, що під час конференції у Ялті, 20-21 вересня, говорили і про сланцевий газ, що «змінює баланс сил між Росією та Заходом», і про дисбаланс світової економіки. Проте «реальну увагу конференції було привернуто до України. Вона близька до підписання угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС на саміті у Вільнюсі у листопаді. ЄС зацікавлений в угоді більш ніж будь-коли», пише The Economist, але зауважує, що хоча це й «момент найбільшого зближення України з ЄС в історії, справа залежить від одного питання – звільнення Юлії Тимошенко».

Європейські політики не втомлюються наголошувати на важливості цієї справи, проте український президент не здивував присутніх «імпровізованим проявом милосердя» навіть після запитання Юрія Луценка щодо можливості звільнення Юлії Тимошенко. «Здається, у Віктора Януковича майже ірраціональний страх перед Тимошенко. Його очевидне небажання дозволити вийти їй із в’язниці є предметом великого розчарування», – пише The Economist.

Водночас «комісар із розширення ЄС Штефан Фюле, шведський міністр закордонних справ Карл Більдт та польський міністр закордонних справ Радек Сікорський важко працювали за лаштунками та публічно, аби донести повідомлення: країни ЄС хотіли б підписати угоду про асоціацію із Україною, але вони не зможуть цього зробити, якщо Тимошенко буде у в’язниці».

Але, зазначає The Economist,  «це повідомлення загубилося під час перекладу», оскільки одна людина близька до Януковича  сказала у коментарі виданню, що «Янукович думає, що вони все одно підпишуть, а зараз лише грають у словесну гру із Тимошенко».

«Росія швидко втрачає Україну через свої власні зарозумілість та грубість. Різницю у ставленні Заходу та Росії до України було дуже чітко видно у Ялті. В той час як Америку було представлено десятками високопосадовців, включно із колишнім держсекретарем Гіларі Клінтон, Росія навіть не потурбувалася надіслати свого посла. Її основним представником був економічний радник Путіна із націоналістичними поглядами Сєрґєй Ґлазьєв…Якщо це план, він отримав протилежний результат», – підсумовує The Economist.

The Economist

Мэр Донецка уверен, что бомжи будут патриотично голосовать на выборах

Лица без определенного места жительства будут принимать активное участие в выборах, потому что такие люди патриотичнее многих обычных избирателей. Об этом на пресс-конференции в среду, 18 сентября, заявил Донецкий городской голова Александр Лукьянченко.

«Отдельные люди без определенного места жительства гораздо добросовестнее и патриотичнее относятся к выборам, чем многие десятки и сотни тысяч жителей нашего города. Люди, которые сталкиваются с тяжелыми жизненными обстоятельствами, более ценят внимание, доверие и отношение», – сказал г-н Лукьяненко, сообщает «Остров».

При этом мэр заявил, что имеет личный опыт общения с бездомными и по его убеждению они – нормальные люди.

«С теми, с кем я сталкивался в приютах – это нормальные люди, которые попали в тяжелейшие условия из-за предательства родных, партнеров, друзей и т.д. К сожалению, в жизни так случается. От сумы и тюрьмы никогда не зарекайся», – заявил Александр Лукьяненко.

По его словам, в Донецке насчитывается 500 бездомных.

Напомним, 17 сентября Верховная Рада приняла во втором чтении и в целом проект Закона №0869 «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно социальной защиты бездомных лиц», который помимо прочего упорядочивает включение бездомных в реестр избирателей.

В соответствии с изменениями, создается центр учета бездомных. Избирательный адрес гражданина, не имеющего зарегистрированного места проживания, определяется по согласованию с этим центром, либо социальной службой, в составе которой создано структурное подразделение для учета бездомных. Изменения внесены также в закон о выборах президента Украина и народных депутатов.

У Європі попереджають Росію: за тиск на Україну буде реакція

Якщо Росія буде продовжувати тиснути на Україну через підписання Угоди про асоціацію, це матиме наслідки для діалогу Брюсселя з Москвою.

Про це заявив міністр закордонних справ головуючої в ЄС Литви Лінас Лінкявічюс в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.

“Це позначиться на діалозі ЄС із Росією. Наші відносини теж важливі, як у економічній, так і в політичній сфері, але наше партнерство побудоване не лише на прагматичних інтересах, але й на цінностях. І одна з найважливіших – це право вибору”, – заявив він.

“Ми поважаємо (європейський) вибір України й сподіваємося, що цьому не будуть перешкоджати якісь штучні причини. Мають використовуватися аргументи, а не сила. Це – не прийнятно і матиме відповідну оцінку”, – сказав литовський дипломат.

Говорячи про причини, які спонукали міністрів іноземних справ восьми північно-балтійських країн (NB8) на засіданні у Швеції 3 вересня прийняти окрему заяву відносно Східного партнерства, Лінкявічюс пояснив, що програма Східного партнерства “важлива не лише для ЄС і країн-партнерів, але й для всієї Європи, для європейського проекту”.

“Тому не дивно, що цьому питанню була приділена велика увага, тим більше, що останнім часом ми бачимо й чуємо різні заяви інших країн, яким не подобається європейські прагнення країн Східного партнерства”, – сказав Лінкявічюс.

“У цьому ми бачимо економічні погрози чи політичний тиск. Це – не прийнятно, тому ми й виступили з такою заявою”, – заявив він.

При цьому Лінкявічюс висловив упевненість, що Угоду про асоціацію буде підписано.

“Ми не звертаємо зі свого шляху, ми тримаємо своє слово і я думаю, що ми прийдемо до успішного результату – підписання угоди про асоціацію. Ми в це віримо й віримо, що це можливо. Давайте, не коливаючись, іти до цієї мети”, – закликав литовський міністр.

Як відомо, 3 вересня міністри закордонних справ NB8 (Nordic-Baltic Eight, вісімка Північно-Балтійських країн) прийняли спільну заяву, у якій висловили повну підтримку підписанню Угоди про асоціацію з Україною й назвали неприйнятними будь-які погрози й тиск на країни Східного партнерства через їхні європейські прагнення.

“Будь-яка економічна погроза або політичний тиск, спрямовані проти східних партнерів через їхні європейські устремління й взаємодію з ЄС, є неприйнятним. Вони мають право обирати самі, що краще для їхнього майбутнього”, – сказано в заяві.

У парламенті завтра чекають на Януковича

Віктор Янукович

• 
  

Президент Віктор Янукович має намір виступити на відкритті третьої сесії Верховної Ради 3 вересня. Про це під час засідання погоджувальної ради парламенту сказав голова Верховної Ради Володимир Рибак.

«Ми домовилися з вами (керівниками фракцій – ред.), я проінформував президента, що Верховна Рада готова заслухати його доповідь. Президент пообіцяв, що він візьме участь у роботі сесії. Але ми маємо зробити все для того, щоб ми почули президента, а потім попрацювати над питаннями, які піднімає президент перед парламентом», – сказав спікер.

За словами Рибака, представники всіх п’яти фракцій парламенту погодилися вислухати президента.

Влітку під час минулої сесії парламенту опозиція вимагала особистого виступу Віктора Януковича перед депутатами. Опозиціонери з цього приводу блокували роботу Верховної Ради.